КОЛИ ВЕСНА ГОВОРИТЬ МОВОЮ ТРАДИЦІЙ.
Весняні свята в Україні - це не просто зміна сезонів, а час духовного оновлення, глибоких традицій і живого зв'язку між поколіннями.

Українські свята - як казка без кінця.

Українські свята - як казка без кінця! Весна

Пробудження Природи та Душі.
Від давніх часів українці зустрічали весну піснями, обрядами та особливими святами, що символізували відродження життя. Весна в Україні - це пробудження не лише природи, а й душі народу.
Духовне оновлення
Свята поєднують язичницькі звичаї та християнську віру в єдиний живий потік традиції.
Живий спадок
Обряди, пісні та символи передаються з покоління в покоління як безцінний скарб.
Явдохи та 40 Святих.
Перші вісники весни.
Свято Явдохи (1 березня)
День, коли зима остаточно відступає. У це свято люди намагалися з самого ранку вийти на пагорб і заспівати весні і сонцю, щоб вони швидше приходили. Починають співати веснянки - обрядові пісні, що кличуть тепло й сонце повернутися на рідну землю.
Свято Явдохи
У народі це свято називали Авдотією Свистункою або Авдотією Плющихою. Це свято наші предки святкували весело й урочисто. На День преподобної мучениці Євдокії жінки, дівиці та діти залазили на дахи комор або просто на пагорби й співали: "Весна красна! Що ти нам принесла? Червоне летичко!". Люди з цього числа починали спів веснянок. За такий обряд день отримав прізвисько "Веснівка". Назву "Плющиха" дано на честь льодів, які плющаться, розчавлюються в цей день.
40 Святих (9 березня)
За повір'ям, у цей день прилітають сорок птахів із вирію. Господині випікають «жайворонків» і символ повернення птахів і перемоги весни над зимою.
Обряд.
Рано вранці дівчата здійснювали обряд замикання зими і розмикання весни. Для цього вони мали переламати сорок дощечок і розірвати сорок мотузок. Так дівчата символічно боролися з темними духами, розривали підступи та пута нечистої сили, що скувала землю холодом.
Господині ж починали рано вранці з випікання 40 булочок. Це могло бути печиво, пиріжки, вареники, коржі, млинці та навіть галушки - усе залежало від традицій у тій чи іншій місцевості, достатку родини. Цифра не випадкова, а за кількістю святих мучеників. Випічці надавали форму "жайворонків". Так у свята Сороки з'явилася друга назва - Жайворонки. Фігурки "золотили" медом. Ритуальною випічкою потім пригощали дітей, сусідів, родичів, годували домашніх тварин. Діти ж брали цю випічку і бігли за село закликаючи Весну.
До речі, за день до Сорока святих наставало весняне рівнодення. Дата хоч і астрономічна, але для наших пращурів була дуже важливою, оскільки сповіщала закінчення зими.
Створи обрядове печиво у вигляді жайворонка власноруч.
Хрестя, Теплий Олекса та Благовіщення
1
Хрестя (Хрестопоклінний тиждень).
Хрестопоклінний тиждень (з 9 по 15 березня) час, коли природа остаточно прокидається від зимового сну. Сонце набирає сили, земля дихає.
Тиждень Великого посту - Хрестопоклонний - присвячений поклонінню Хресту, яке було встановлено в давнину для підтримання в середині посту духовних сил вірян. Воно нагадує про те, що саме Хрест є головним знаряддям нашого спасіння, що він є символом не лише спокутної смерті Христа, а й Його славного Воскресіння, яке відкрило шлях до раю всім, хто готовий слідувати за Христом.
Обряди.
Існує стара традиція випікання з тіста "хрестів" - печива або булочок хрестоподібної форми, у сам день свята, у суботу напередодні, а також протягом усієї наступної Хрестопоклонної седмиці.
У селах, люди готували поля до весняного посіву. Якщо ґрунт буде підготовлений, то посіви збережуться.
2
Теплий Олекса (17 березня).
За народними прикметами, саме в цей день приходить справжнє тепло. «Олекса прийшов — весна у двір зайшла». У народних уявленнях, цього дня спостерігають рясне танення снігу. Якщо снігу взимку було багато, починається повінь, широкий розлив річок і водойм. Починають збір березового соку. Його пили не тільки чистим, а й готували напої, наприклад, березовий узвар. Збирали й березові бруньки, з яких робили лікувальні настої.
Традиції.
Важливий день для рибалок. Якщо придбати рибальські снасті саме цього дня, улов буде вдалим.
Бджолярі в цей день діставали і готували вулики. Молилися преподобному Олексію, щоб цього року було багато меду.
3
Благовіщення (25 квітня).
Одне з найважливіших свят. Люди цього дня одягалися гарно, і намагалися не виконувати ніякої роботи. У народі ходило повір'я, що дівчина навіть косу не плете. Багато хто молився на Благовіщення і вважав, що саме в цей день потрібно просити в Бога всього, що побажаєш, і воно обов'язково здійсниться. День спокою, молитви та радісної звістки.
Традиції.
У Благовіщення потрібно бути при грошах. Цього дня їх потрібно перерахувати і ними подзвеніти, тоді цілий рік будеш багатим. Також, люди на свято стрибали через багаття, спалювали солом'яні постелі, вмивалися талою водою, обкурювали димом трав зимовий одяг.
Вербний тиждень.
Передвісник великого свята.
Вербна неділя (5 квітня) відкриває Страсний тиждень - найсвятіший і найпоетичніший час у церковному календарі.
Освячення верби
Гілочки верби символізують оновлення, очищення та вічне прагнення до світла. Українці приходять на нічну службу в суботу з гілочками верби, які освячують у другій частині богослужіння - на утрені. Освячену вербу прийнято зберігати в будинку протягом року. Щороку дати зсуваються, оскільки залежать від того, в який день буде Великдень. Вербна неділя завжди відзначається за тиждень до Великодня.
Народні звичаї
Освяченою вербою злегка вдаряли дітей і худобу зі словами: «Не я б'ю - верба б'є, за тиждень Великдень!»
Духовний зміст
Свято нагадує про вхід Господній до Єрусалима - початок шляху до Воскресіння і перемоги над смертю.
Великдень (12 квітня).

Серце весняного циклу.

Дітям про Великдень| Українські традиції святкування Великодня| Про Пасху| Великодні традиції

Найбільше весняне свято - символ Воскресіння Христа та перемоги життя над смертю. Вся родина збирається за святковим столом.
Писанки та крашанки.
Розписані яйця - живий символ нового життя і оберіг від усього лихого.
Традиції.
Як свідчить легенда, традиція фарбувати яйця на Великдень бере початок ще з часів Римської імперії. Так, згідно з нею, Марія Магдалина щасливо повідала імператору Тиберію звістку про те, що Ісус воскрес. Тиберій не повірив жінці і, закликавши у свідки Бога, зажадав, щоб яйце почервоніло на знак правдивості цих слів. Що миттєво і сталося. Відтоді в народі з'явилася традиція фарбувати яйця на Великдень і обдаровувати ними один одного на знак нагадування про Велике диво.
Великодній кошик.
Паска, ковбаса, сир, яйця - усе несуть до церкви освячувати на всенічну.
Традиції.
У більшості родин недільний ранок починається із взаємних привітань та обміну фарбованими яйцями. У народі їх називають "крашанками". Потім усі вмощуються за святковий стіл і від душі винагороджують себе поїданням смачних страв - Великий Піст закінчився і тепер можна побалувати себе запеченою свининою, випічкою, келихом кагору.
Поливаний понеділок.
(13 квітня)
Традиція обливання водою - символ очищення, родючості та весняної радості.
Традиції.
У народних традиціях прийнято обливати водою дівчат. Прийнято вважати, що така вода здатна творити чудеса. Предки вірили, що в цей день вони можуть один одного зцілити, і подарувати щастя.
Майстер-клас.
Дряпанка.
Писанка.
Крапанка.
Проводи.
Поминальний тиждень.
Проводи - дні поминання померлих предків. Родини збираються на кладовищах, приносять їжу та квіти, запалюють свічки. Це глибокий символ зв'язку між живими і тими, хто пішов у вічність.
Травневі свята.
Весняний Микола Чудотворця (9 травня)
День вшанування Святого Миколая - покровителя дітей, мандрівників і рибалок. Молитви за добру дорогу та захист у дальніх путях.
Традиції.
Ранок свята люди починають зі служби в храмі і весь день намагаються наслідувати приклад святого - допомагати близьким і нужденним. У день пам'яті Миколи Чудотворця можна підписувати важливі документи, проводити важливі ділові зустрічі та конференції, укладати угоди. До Миколи Чудотворця звертаються за будь-якою допомогою, оскільки він підтримує всіх нужденних.
Вознесіння (20 квітня)
Сорок днів після Великодня - свято Вознесіння Господнього. Воно знаменує завершення земного шляху Христа і відкриває двері до Трійці. Природа в цей час у повному розквіті.
Традиції.
Цього дня у християн склалася традиція поминати своїх предків, доглядати за могилами і ходити в гості. Влаштовувати гучні застілля цього дня не прийнято, але щедрість заохочується. Існує повір'я, що цього дня Ісус ходить під виглядом жебрака, тому цього дня варто роздавати милостиню нужденним.
Ніч перед Вознесінням у народі називають "солов'їною". Вважається, що рослини та співочі птахи в цей час вітають настання літа.
З Вознесеньєва дня, який завжди припадає на четвер, і до найближчої неділі в селах проходили остаточні проводи весни. Перша неділя після Вознесіння вважалася закінченням весни і початком літа.
Трійця (31 травня) - Зелені свята
Трійцю святкують на 50-й день після Великодня.
Оселю прикрашають зеленню, гілками клена та пахучими травами. Свято символізує повноту літа, благодать і оновлення душі. Дівчата плетуть вінки та ворожать на долю.
Веснянки та Гаївки.
Голос прадавніх традицій.
Ці пісні - живе дихання прадавньої душі народу, що крізь століття доносить до нас тепло і мудрість предків.
Веснянки
Обрядові пісні, що закликають весну, тепло та добрий урожай. Їх співали гуртом, виходячи на пагорби та луки.
Гаївки
Великодні пісні та хороводи, що виконуються дівчатами після Великодньої служби. Радість воскресіння - у русі та мелодії.

ЗАПРОШУЄМО ДО ЧИТАННЯ

View more

ЛІТЕРАТУРА ДО ПРОЧИТАННЯ
1
Українські традиції і звичаї : українська етнографія, народні вірування, традиції, звичаї, обрядовий календар, свята, обереги / автори-упорядники В. М. Скляренко, А. С. Шуклінова, В. В. Сядро. - Харків : Фоліо, 2008. - 318 с. - (Дитяча енциклопедія).
2
Україна та українці : шкільна енциклопедія народознавства. - Донецьк : ТОВ “ВКФ “БАО”, 2009. - 256 с.
3
Українські традиції та звичаї / автор-упорядник А. П. Ярещенко. - Харків : Факт, 2008. - 232 с.
Весна в Україні. Традиції, що живуть сьогодні.

Українські весняні свята - це не просто календарні дати, а давня культура, що передається з покоління в покоління.
Відчуйте пульс весни разом з її багатими традиціями!
Made with